Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Сергієм Корчинським та дізнався більше про його тренерську карʼєру.

В нещодавньому бою Владислав Сіренко без жодних труднощів переміг Брендона Кормака. Як оцінюєте цей поєдинок? У якій фізичній формі перебуває наш боксер?

– Все пройшло так як і планувалося. Цей поєдинок був останньою сходинкою до повернення Владислава до бойової форми. 

Як оцінюєте перспективи Влада Сіренко у профі боксі? Чи вдасться йому стати чемпіоном у важкій вазі, на вашу думку? 

– Я вважаю Владислава боксером чемпіонського калібру. Безумовно, у нього є усі дані для того щоб стати чемпіоном у своїй ваговій категорії.

Чи є зараз якась конкретна інформація щодо майбутніх поєдинків Владислава Сіренка? З ким ви хотіли б побачити його на рингу? 

– На жаль, зараз конкретики не маємо, але думаю, що ближче до грудня ми будемо знати приблизну дату його наступного поєдинку. При цьому, не можу назвати вам якогось конкретного боксера, але хочу підняти рівень опонентів. 

Влад зараз на 32 місці в світовому рейтингу, було би чудово провести поєдинок з кимось з топ-40 рейтингу.

Наскільки нам відомо, ви також тренуєте Сергія Деревʼянченка. Багато хто вважає його одним з найбільш недооцінених боксерів у світі. Що ви можете сказати з цього приводу? Чи справді це так?

– Так, ми почали працювати з Сергієм ще з часів WSB в команді Astana Arlans. Вважаю, Сергій має всі дані, щоб стати чемпіоном світу, але йому не вистачає трішки удачі і останній поєдинок є гарним прикладом.

Чи відомо вам щось про подальші плани у карʼєрі Сергія Деревʼянченка?  

– Зараз він займається відновленням після операції – це найголовніше. Потім будемо дивитися як він себе буде почувати, але скажу вам одне, що він не планує зупинятися на досягнутому і світ ще побачить Сергія у ринзі.

З якими іноземними боксерами ви зараз працюєте? Кого можна було б виділити? 

– Нещодавно відправив Arjan Iseni на чемпіонат Європи в Болгарії серед 22-річних. Наступна буде японка Miyo Yoshida, 23 жовтня вона готується до першого захисту свого титулу IBF. 

Далі буде Jamshid Najmitdinov з Узбекистану, він буде боксувати 9 листопаду в рейтинговому двобої на картці Карена Чухаджяна та Джарона Енніса. 

А так працюю ще з Reshat Mati (USA), Maciej Sulecky (Poland), Pablo Valdez (Dominican Republic).

В Англії впізнають частіше ніж в Україні. Арам Фаніян назвав рекордний гонорар і розповів про найскладніших суперників

Чи отримують тренери гонорари за перемоги боксерів у поєдинках? Якщо так, то які суми можуть бути? 

– Тренер завжди має відсоток з гонорару боксера, незалежно від результату. Зазвичай він становить 10%.

Які труднощі виникають у роботі з іноземними боксерами? 

– На першому місці – це мовний барʼєр. Деякі боксери не знають англійської мови. На другому – це дисципліна, адже в Сполучених Штатах дисципліною часто зневажають. 

Що найскладніше у вашій роботі? Чому вам подобається працювати тренером? Які переваги?

– Найскладніше в професії тренера – це виправлення завчених помилок (звичок). Виправити це важко, але можливо. В такому випадку треба підключати креативність і  комунікабельність. 

Тренером мені подобається працювати тому, що я з дитинства був у боксі. У мене тато був заслуженим тренером України з боксу – Сергій Анатолійович Корчинський. З 5 років я їздив з ним на збори та змагання, напевно в мене не було вибору просто. Стосовно переваг – це можливість побачити світ. Вважаю, що коли людина подорожує – вона розвивається.   

Який боксерський поєдинок вам запамʼятається назавжди? Чому саме цей бій?

– Станом на зараз – це бій Сергія Деревʼянченка проти Геннадія Головкіна. Це була головна подія вечора на знаменитій арені Madison Square Garden. Досі памʼятаю енергію цього вечора.

Як вам взагалі життя у Сполучених Штатах? Яке ставлення в американців до українців?

– США – це взагалі інший світ. Життя тут протікає зовсім в іншому ритмі і всі кудись поспішають, але мені подобається, я звик до цього ритму і вважаю Нью-Йорк другою домівкою для себе. 

Американці до українців завжди ставилися добре, а зараз ще краще. Коли люди дізнаються, що ти з України, вони висловлюють слова підтримки і майже всі кажуть “Слава Україні”.

Хто з боксерів був вашим кумиром дитинства? 

– Мені подобався Менні Пакьяо. Він шульга, як і я. Тому, вчився у нього та боксував у такій самій стійці.

Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Сергієм Деревʼянченком та дізнався більше про його боксерську карʼєру та життя в США.

Початок кар’єри

Як ви взагалі прийшли в бокс, з чого все починалося і чому обрали саме цей вид спорту?

– Все починалось з того, що мій тато теж займався боксом і був кандидатом в майстри спорту, тому через це власне і я любив бокс. Коли я був малим, мені також подобалось битись. Тому я обрав цей вид спорту, а пізніше батько мене відвів і до свого тренера.

Ви займались тільки боксом, не пробували себе ще в якомусь спорті?

– Ні, я займався тільки боксом. Інші види спорту я не пробував ніколи.

Виступи у WSB

Ви виступали у складі італійської та казахстанської команд, у Світовій серії боксу. Як взагалі оцінюєте свої результати на такому рівні, і поясніть чому не вийшло виступити за українську команду?

– По-перше, коли розпочиналась ця ліга, це був десь 2010 рік, тоді української команди просто ще не було. Саме тому, я опинився на драфті WSB, де мене вибрали до італійської команди.

Потім ви вирішили перейти до казахстанської команди?

– Так, два роки я працював в італійській команді , потім мені запропонували кращі умови в Казахстані і я перейшов в казахстанський клуб.

Якими були ваші гонорари під час виступів за казахстанську та італійську команди?

– Була така система: в тебе є зарплата і ти отримуєш її за свої бої. В італійській команді за програш було 900 чи 1000 євро, а за виграш 3500. У казахстанських ”орлах” була щомісячна зарплата вища. За програші десь 1000-2000 євро, за виграші звичайно ж набагато більше.

Професійний бокс

Наскільки велика різниця між виступами у аматорському та професійному боксі?

– В мене вже був досвід виступів у World Series Boxing. Тому тут він мені допоміг, адже це була напівпрофесійна ліга. До того ж, перший мій опонент у професійному боксі був не дуже небезпечним.

В чому різниця, що у WSB здебільшого виступали найкращі, а у професійному боксі ти можеш битися і зі значно слабшим опонентом. 

Цікавим є ще те, що перший свій бій у професійному клубі я провів тут, у Нью-Йорку, у джаз-клубі, який належав легендарному гітаристу B.B. King. Це був мій єдиний поєдинок у цьому клубі.

В бою проти Крістіана Мбіллі, ви отримали травму і були змушені боксувати однією рукою. Чому взагалі вирішили продовжувати поєдинок і чому прийняли таке рішення?

– Це сталося наприкінці 5 раунду. Я відчув, що щось не так з лівою рукою, зрозумів що отримав травму, але сильного болю не відчував. Я вийшов на наступний раунд, спробував продовжити бій з травмованою рукою, але не вийшло так, як я хотів, тому прийняв рішення продовжувати бій правою рукою і доволі таки успішно. 

Тоді побачив, що Мбіллі не встигав за моїми рухами. Я сам здивувався, бо був 4-5 раунд, а він вже стомився. Я не хотів здаватись, не хотів відмовлятися від своєї цілі і продовжував далі. В деяких моментах я почав вірити, що зможу його здолати однією рукою. Якщо б була можливість знову боксувати проти Мбіллі, то я б обовʼязково вийшов проти нього.

Якого суперника взагалі ви вважаєте найважчим у своїй кар’єрі?

– Я б не сказав що з Мбіллі було легко. У кожного бійця є своя техніка і свій стиль боксу. А якщо говорити з ким важко, то з усіма топовими бійцями, такими як: Головкін, Чарло, Джейкобс. 

А яке досягнення у боксі ви вважаєте найкращим у своїй кар’єрі? 

– Мабуть, це коли я ставав двічі найкращим індивідуальним боксером у Світовій серії боксу. Також, я вигравав World Series Boxing з командою Astana Arlans. Тоді ми у фіналі билися проти Українських отаманів.

Яким був ваш найбільший гонорар у професійному боксі, саме за професійну кар’єру?

– Ну найбільший гонорар був за поєдинок проти Геннадія Головкіна – це 5 мільйонів доларів. Цю інформацію ви можете перевірити будь-де, вона не є секретною.

Про війну

Ви родом з Феодосії, яка вже тривалий час під російською окупацією. Що думаєте про це? Хотіли б повернутись в рідне місто?

– Звісно хотілось би повернутись в рідне місто, також хотілось б повернутись в український Крим, щоб він був не окупований, щоб його нарешті вдалося звільнити від росіян.

А що можете розповісти про війну в Україні? Як вона впливає на вас і ваших рідних, знайомих?

– Ми знаходимося далеко від України, тому можемо зараз тільки співчувати і переживати тим, хто зараз перебуває там. Також, для нашої сім’ї це дуже важко у моральному плані.

Ну і звичайно, в мене мене там (ред. – в Україні) дуже багато родичів, родичів зі сторони дружини і чимало знайомих. Звичайно, що деякі з них виїхали за кордон, дехто воює, дехто допомагає українській армії.

Про інших боксерів

Як ви взагалі ставитесь до Василя Ломаченка, який неодноразово потрапляв у різні скандали? В нього є фото з Махачевим , який є другом Кадирова, він записував інтерв’ю з митрополитом УПЦ МП ну і багато інших скандалів було, бо загалом, він дуже неоднозначно висловлюється. 

– Ну я теж не розподіляю його думку, про те що він виставляє в соціальні мережі. Він, звичайно, чинить неправильно. Мені не зрозуміло, чому коли в твоїй країні йде війна, ти є популярною людиною, є велика аудиторія, яка спостерігає за тобою і ти ділишся такими фото в соцмережах і робиш такі заяви.

Чого б ви хотіли побажати боксерам, які тільки починають свій шлях? 

– Я хочу їм побажати віри в себе. Ну і звичайно, треба тренуватись не дивлячись ні на що, не дивлячись на всі труднощі, ти маєш просто йти до своєї мети і не збиватись з цього шляху.

Читайте наше попереднє у розділі ексклюзивів.