Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Олександром Соломенніковим та дізнався більше про розвиток його боксерської карʼєри, життя у Польщі та плани на майбутнє.

Розкажи про те, як розпочалася твоя боксерська карʼєра? Коли та за яких умов ти почав займатися боксом? 

– Завжди маленький боксував з батьком вдома. Перші свої тренування проводив в Коломиї, там знаходилась сильна аматорська школа боксу і ми туди їздили. Десь 4 роки тренувались.

Ти з Надвірнянського району, де також є доволі хороша школа боксу. Однак, наскільки розумію, там ти не тренувався?

– В Надвірні ні, тільки в Коломиї. Перші тренування проводив саме там.

Де ти займався боксом після того, як залишив зал у Коломиї?

– Ну далі вже якось так сталось, що перестав туди ходити і займались самі з батьком. 

Розкажи як ти опинився в професійному боксі? Коли був твій перший бій?

– Професійний бокс був моєю основною метою. Аматорський – це підготовка до професіоналів. Оскільки в аматорах мені набридло боксувати, бо постійно засуджували судді і не давали нормально боксувати, то я вирішив перейти у профі. 

Можу сказати, що майже на кожних змаганнях піднімали руки суперникам, хоча ті поєдинки вигравав якраз таки я. Але, якраз на останньому чемпіонаті України в Броварах мене також засудили, здається, тоді був бій за вихід у фінал і от В’ячеслав Сенченко був на цьому бою. Тоді ми з ним і познайомились. Завдяки йому і вдалося перейти до профі. 

Наскільки розумію, перший твій професійний контракт був якраз таки з TBG? Тоді розкажи, як ти познайомився з Владиславом Єлісєєвим.

– Так, перший мій контракт у професійному боксі був з Top Boxing Generation, а з Владиславом Єлісєєвим вдалося познайомитись завдяки Вʼячеславу Сенченку.

Що скажеш про свій попередній бій проти Беамонта? Мабуть тобі вже потрібно битися з суперниками, які на голову сильніші від нього.

– Звичайно. Стосовно цього ми вже з Владом говорили. Хоча, цей останній суперник не був слабким, а досить таки міцним. Плюс в мене ще рука була сильно травмована, половину своїх спарингів до цього бою не пройшов, щоб відновилась рука. Я вже планував боксувати однією рукою, оскільки цього року я провів тільки два поєдинки і це катастрофа, дуже мало боїв. 

Взагалі, я думав боксувати 10 раундів однією рукою і ніхто про це не знав, тільки я з батьком. 

Тобто можна сказати, що ти дуже сильно ризикував, виходячи у ринг проти Беамонта?

– Звичайно. В мене дуже сильно травмувалась рука. Рідні і знайомі з України допомогли мені вилікувати за півтора тижня. Так, що слава Богу все нормально.

Як зараз проходить відновлення? Далі травма відчувається?

– Я зараз сильно цією рукою не б’ю, стараюсь трішки, щоб воно затянулось, але повноцінні тренування зараз проходять.

З ким би ти хотів провести свій наступний поєдинок і приблизно коли ти б хотів це зробити?

– Чим швидше, тим краще. Як Влад Єлісєєв казав, кінець зими чи початок весни буде ідеальною датою для проведення бою.

Хотілось би відбоксувати десь в Англії на якомусь крутому вечорі, де буде багато людей, телевізійне шоу і звичайно ж з нормальним суперником, щоб якнайшвидше увійти в топ-50. І там вже рухатись до крутих бійців, щоб був прогрес.

Скільки поєдинків кожного року ти готовий проводити?

– Оскільки я боксую зараз, так скажемо за копійки, то бажано якомога більше поєдинків. Головне, щоб були відомі суперники, щоб також можна було засвітитись. 

Що для тебе означає завоювання титулу IBA international? Чи важливий він?

– Титул звичайно дуже важливий. З цим титулом я увійшов в топ-100 світового рейтингу у своїй вазі і це також мене  наблизило до кращих суперників, які будуть в наступних боях. 

Це великий плюс, адже можна буде боксувати далі і на мене будуть дивитися. Думаю, захочуть боксувати непогані хлопці, наприклад з Англії. В Англії дуже багато хороших боксерів у моїй вазі. І в принципі, не тільки в Англії, в США і в інших країнах також є з ким боксувати.

Тобі вже 26 років, а в тебе вже рекорд 16-0, при цьому, 8 нокаутів. За рахунок чого тобі це вдається? Тому що це дійсно класна статистика і всі звертають увагу на це.

– Навіть не знаю за рахунок чого мені це вдається. Навіть про це не думаю. Хотілось би більше нокаутів, але вже як є. Важливо важко тренуватись і йти до своєї мети і все буде нормально. 

Наскільки розумію, ти вже тривалий час живеш у Польщі. Як тобі взагалі життя у цій країні ? Комфортно тобі там чи ні?

– Так, я вже 3 роки живу у Польщі. Звичайно, дуже хочеться додому. Ми сюди приїхали за тиждень до війни. Тоді один відомий в Польщі боксер готувався до бою і ми приїхали на спаринги, щоб йому допомогти підготуватись. Якраз ми тиждень спарингували і почалась війна. Ми залишились тут і додому ще не їхали, оскільки тут більша можливість тренуватись та проводити бої в Європі. 

За 3 роки війни ти жодного разу не приїжджав в Україну? 

– Ні, не приїжджав. Хотілось дуже приїхати, але не виходило.

Чи вистачає тобі тих коштів, які ти заробляєш для того, щоб комфортно жити в Польщі?

– Звичайно ні. Гонорари зараз настільки смішні, що не можу передати. Дай Бог буде нормально. Два бої в рік це дуже погано для спортсмена, тим паче для професійного. Я весь час; кожен день тренуюсь, два тренування на день, завжди тримаю себе в хорошій формі і готовий виходити з будь-яким суперником. Однак, гонорари дуже маленькі.

Ти кажеш, що гонорари взагалі мізерні по мірках професійного боксувати, чи можеш назвати приблизні суми?

– Якщо чесно, то краще не називати. Звісно не вистачає. Я не жаліюсь, адже Влад працює також. Ми працюємо, щоб далі було все краще. Професійному боксеру звичайно треба отримувати нормальні гонорари. Ти ж весь час працюєш, тому потрібно боксувати за нормальні гроші.

Найбільший гонорар ти отримав мабуть у поєдинку проти Беамонта за титул IBA?

– Так. Але різниця невелика. Не можу сказати, що це був дуже хороший гонорар.

Зараз в тебе немає ніяких пропозицій щодо поєдинків? 

– Поки що ні. Зараз Влад готується до вечора боксу 14 грудня, а після цього вечора вже будемо говорити стосовно мого бою. Не хочу його зараз відволікати від роботи, пройде вечір нормально, тоді будемо говорити про це.

Владислав Єлісєєв нам казав, що ти – це той боксер якого TBG намагається просувати саме за кордоном. Чому такі і якщо там з’явиться можливість боксувати за титул в Україні чи можливий такий бій?

– Стосовно цього Влад мені казав, що дуже хотів би, щоб я боксував в Києві, але зараз війна і невідомо чи суперники захочуть їхати в Україну. 

Щодо Європи, то тут та ж сама Англія важлива. Велика ціль на Англію, там дуже круті вечори боксу і круті спортсмени, тому туди хотілось би потрапити. Звичайно, що це не Київ, там реально круті бої. Також, у США круті вечори боксу. Це дві провідні країни.

Можна сказати, що зараз для тебе головний пріоритет це потрапити на крутий вечір боксу в США або у Великобританії?

– Звичайно. Будуть нормальні гонорари і суперники, щоб якнайшвидше опинитись в топ-50 і рухатись до цілі.

Володимир Варуха