“Я не любитель заглядати в турнірну таблицю протягом сезону. Тим більше, ми не зіграли навіть половину чемпіонату.

Давайте подивимося на таблицю наприкінці чемпіонату і потім порахуємо очки. Зараз на нас чекають найважливіші ігри.

Головне, щоб ніяк на нас не давили результату, турнірна таблиця та наші суперники. Ми готуватимемося окремо до кожної гри. Наразі найближчий поєдинок із “Чорноморцем” є найважливішим. А очки рахуватимемо наприкінці сезону”, – сказав Філіппов.

Нагадаємо, що “Олександрія” зараз йде на 2-му місці в турнірній таблиці УПЛ, набравши 33 очки після 13 матчів.

sport.ua

У сезоні 2024/2025 Філіппов є одним з ключових гравців команди Руслана Ротаня. Він стабільно відзначається результативними діями у поєдинках.

Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Олександром Філіпповим та дізнався більше про його виступи в УПЛ та за кордоном.

Розкажіть про свій дебют у професійному футболі. Як це було? 

– Напевно свій дебют у футболі можна записати на той період, коли я підписав свій перший професійний контракт, це було в 18 років. Я приїхав в дубль київського Арсеналу, підписав контракт. Це був мій перший професійний контракт, тому мабуть з цього моменту можна рахувати, що почалась професійна кар’єра. До цього я виступав вдома, в чемпіонаті Донецької області. Тому, перший професійний період був саме в київському Арсеналі.

Тривалий час ви виступали у складі футбольного клубу Десна з Чернігова, однак, на жаль, ця команда припинила існування. Чи розглядаєте ви повернення до Десни у разі відновлення клубу?

– Так, на жаль, футбольний клуб Десна через ці всі події поки що припинив свої виступи, але я знаю і вірю, що обов’язково в такому місті, як Чернігів відновиться клуб, за який вболіває все місто. 

Побачимо через скільки відновиться команда, бо зараз важко казати щось наперед. Але я з теплом і з великою любов’ю відношусь до цього клубу і з радістю згадую ті моменти, які ми разом пережили. 

Розкажіть про свої виступи за кордоном. Де вам було краще грати: у бельгійському Сінт-Трейдені чи у латвійській Ризі?

– Всюди було добре. В Сінт-Трейдені, і в Ризі теж достатньо хороший період, були і свої труднощі звісно, без цього нікуди, але два періоди я згадую з теплом на душі. В Бельгії провів більше часу, це був мій перший європейський клуб, дякую керівництву за цю можливість і всім хлопцям, з якими я ділив роздягальню. Шкода, що зіграв так мало матчів в цьому клубі, але все рівно було приємно грати в цьому чемпіонаті.

Всі ми знаємо що в Бельгії досить сильний чемпіонат – це трамплін на перехід в більш сильні європейські чемпіонати. Шкода, в мене цього не вийшло. В Ризі я провів тільки сезон, зустрів дуже класних хлопців і тренера, тому це теж був топовий період.

Ви родом з Авдіївки, яка зазнала масштабних руйнувань через російську агресію. Що можете сказати з цього приводу?

 – Що я можу сказати з цього приводу? Ну ви всі і так бачите і знаєте, що творить росія, тому тут не потрібно лишніх слів, тільки одні негативні емоції. Таких міст, як Авдіївка стає все більше і більше. Це справжні агресори, які прийшли сюди і руйнують нашу країну, від Авдіївки майже нічого не залишилось, там десь біля 98-99% руйнувань і відновленню вона не підлягає.

Яке ваше ставлення до українських футболістів, які грають у росії під час повномасштабної війни?

– Ви знаєте в кожної людини є своя голова на плечах і є совість, тому тут кожному в голову не залізти. Якщо вони вибрали такий шлях – це їхній вибір, тому нехай кожен думає своєю головою за свої вчинки.

Чи затримували вам зарплату під час виступів у Дніпро-1? Якщо так, то наскільки довго?

– Дніпро-1 винен 5 зарплат і поки на жаль, ніякого прогресу немає. Будемо сподіватись, що колись, мабуть, почнуть потрохи розраховуватись.

Як оцінюєте свою гру у Олександрії?

– Я не тренер і не якийсь експерт, щоб оцінювати свою гру за Олександрію, моє завдання виходити і допомагати хлопцям, робити все, що від мене залежить, якщо я граю і це допомагає, то тренерський склад задоволений. Тому моє завдання виходити і віддаватися повністю тренуванням і грі, що я й роблю, тому нехай мою гру вже оцінює головний тренер.

Якими були емоції, коли ви забили три голи Шахтарю та обіграли цю команду?

– Звісно позитивні емоції, не кожен раз виходить забивати 3 гола Шахтарю, але це вже теж історія. Після Шахтаря ми вже зіграли багато матчів, тому рухаємося далі, не зациклюємося на цьому. Зрозуміло, що це залишиться в пам’яті назавжди, але все ж, попереду ще багато матчів і треба готуватись до них.

Якою є стилістика гри у Олександрії? Чого від гравців вимагає Руслан Ротань?

– Мені подобається те, як Руслан Петрович доносить свої дії до хлопців, як в нас проходить розбір наших матчів і суперників. Ми досконало вивчаємо суперника, все пробуємо на тренуваннях.

Також, мені довподоби, як Руслан Петрович вимагає від нас бути агресивними, бути завжди мобільними, не виключатися при будь-яких стресах, йти вперед, створювати моменти, бути на мʼячі, отримувати задоволення, знаходитись на правильних позиціях, створювати правильні зони, грати надійно в захисті, грати з мʼячем в півзахисті, створювати моменти попереду. 

Тобто те, що подобається кожному футболісту, можна охарактеризувати як атакуючий футбол з контролем м’яча.

Як вважаєте, чи вдасться Олександрії потрапити до топ-3 за підсумками сезону в УПЛ?

– Я не люблю давати якісь прогнози, це не про мене. Тому подивимось вже в кінці сезону, на якій позиції ми опинимося. Можу сказати, що в нас класна команда, досвідчений тренерський склад, хлопці, які були молодими, набили вже свої шишки. Плюс прийшли досвідчені футболісти. 

Зараз рухаємося від матчу до матчу і вже в кінці чемпіонату будемо дивитися в таблицю і рахувати свої очки.

Чи готові ви до виклику в національну збірну України?

– Звісно я готовий. Кожен футболіст мріє грати за національну збірну, тому я роблю все, що від мене залежить. Там вже тренерський склад вирішує, хто на даний момент сильніший, хто гідний грати за національну збірну.

Більше новин про УПЛ шукайте у нашому розділі.