Після поєдинку Арам Фаніян дав ексклюзивне інтервʼю для видання Ukrsport.pro.

Араме, як ваші справи? Як почуваєтесь після поєдинку? Чи немає серйозних травм або пошкоджень? 

– Дякую, справи в мене добре адже перемога це завжди добре. Після бою я почуваю себе чудово, так, є певна крепатура, втома, деякі свої моменти з організмом, адже 12 раундів це велика дистанція. Загалом стан нормальний, травм, на щастя, немає, є невеликий синець але він пройде швидко.

Які поради вам давали представники вашої командиперед боєм та під час бою? 

– Мій тренер Володимир Ходаковський давав такі поради аби я не рубився з Харою, не дрався з ним. Це його бокс, в якому він почуває себе як у своїй стихії. Тренер хотів аби я аргентинця обігрував, працював на ногах і працював розумно.

Перші раунди поєдинку стали дуже важкими для суперника, адже він тричі побував у нокдауні. Чому не вийшло нокаутувати його?  

– Так, для нього, справді, було важко зібратися після нокдаунів. Я б не сказав, що це були важкі нокдауни але і не легкі. Хотів би висловити йому за це велику повагу адже він не тільки зміг продовжити але провів всі 12 раундів. 

Чому не вдалось завершити поєдинок достроково? Такої цілі не було, була ціль – боксувати, а нокаут, як каже мій тренер, прийде. Як ви бачили, як тільки я боксував, в мене відразу все виходило. Значить так судилось аби поєдинок пройшов всю дистанцію.

Після нокдаунів Хара почав діяти дедалі агресивніше. Чи відчули  ви, що суперник може створити серйозну небезпеку? 

– Я вже багато разів боксував з мексиканцями та іншими представниками Південної Америки, і для мене не новина, що вони після нокдаунів підіймаються і ще активніше та ще агресивніше йдуть вперед. Я був до цього готовий, я розумів, що так буде. І так і сталось – ви бачили, що Хара був небезпечним до фінального гонга. 

Як оцінюєте Хару, як боксера? Чи очікували ви, що перемога буде легкою? 

– Я був впевнений, що перемога не буде легкою адже я дивився його минулі бої і бачив, що він є міцним хлопцем. Він є дуже досвідченим боксером, пройшов багато непростих поєдинків. До речі, він ніколи не програвав достроково. 

Тому, так, я очікував нелегкого протистояння. Та й коли захищаєш титул, то легких боїв не буває. 

Що сказав вам Хара після бою? 

– Аргентинець дуже людяний і я це дуже ціную. Я вважаю, що спорт – спортом, бокс – боксом, бійка – бійкою, але завжди потрібно не втрачати себе. Він дуже гарна людина, видно, що в нього велике серце. Він подякував мені за бій, я подякував йому, він сказав, що в мене велике майбутнє, а я побажав йому успіхів в його боях. 

Як вам повернення Віктора Постола на українськийринг? Чи дивилися його поєдинок?

– Бій Віктора, зізнаюсь, я ще не дивився, бо під час самого вечора боксу я ж готувався до свого поєдинку. Найближчим часом обов’язково перегляну. Я з ним спілкувався, він сказав, що бій був важкий але перемога є і це головне.

Віктору хочу  висловити велику повагу. Він – топовий боксер, можна сказати, легенда українського боксу, колишній чемпіон світу за найпрестижнішою версію – Всесвітньою боксерською радою. Він боксував з Кроуфордом, Рамірезом, Тейлором та іншими великими іменами світового боксу. побачити його в українському рингу це велика радість для кожного вболівальника. 

Те, що 41-річний Віктор Постол повернувся на український ринг це чудова подія для нашого виду спорту. 

Як вам атмосфера, яка панувала на вечорі боксу? Як на вас вплинула підтримка вболівальників? 

– Атмосфера в залі була класна адже на цей вечір боксу прийшло дуже багато вболівальників, багато військових, а також відомих українців. Всі активно підтримували боксерів, а також дві пари наших Героїв, які наразі проходять реабілітацію та боксували з нами в одному рингу.

Під час свого бою я постійно чув як мене гнали вперед і за це я дуже вдячний всім, хто разом з моєю командою знаходиться в нашому куті.

Які плани на майбутнє? З ким може відбутися ваш наступний поєдинком? Чи буде він в Україні?

– В найближчих планах: відпочити, відновитись та підлікувати невеликі травми, які отримав під час підготовки. Поки не знаю, чи буде наступний бій в Україні чи закордоном. Поки я відпочиваю.

Знаємо, що ви рухаєтесь до бою за титул WBO у своїй вазі. Наскільки ви близько до своєї мети?

– Ми йдемо цією версією на бій за пояс чемпіона світу і ми до нього дійдемо. Як близько я до своєї цілі ми побачимо після оновлення рейтингу WBO. Я був десятим, став четвертим, наразі я шостий, і от в новому рейтингу буде видно як високо як підіймусь. 

Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Арамом Фаніяном та дізнався більше про його боксерську карʼєру.

Яким був ваш перший поєдинок у професійному боксі?

– Мій перший поєдинок у професійному боксі відбувся наприкінці 2014 року у Києві, тоді мені було лише 17 років. Моїм суперником став інший українець – Артем Комар. Цей бій, звичайно ж закінчився моєю перемогою.

Який суперник був для вас найважчим у карʼєрі?

– У мене було декілька найважчих поєдинків. Спочатку я б виокремив угорця Золтана Сабо. Це був досвідчений боєць, з яким було справді важко боксувати. Далі бій проти мексиканця Рене Теллеза Гірона за пояс чемпіона світу по версії WBC серед молоді, хоча тут я не згоден з поразкою. І, звичайно, нещодавній поєдинок у Манчестері проти Адама Азіма, він хороший та швидкий боксер.

Як оцінюєте теперішній рейтинг WBO? Чи хотіли б боксувати за чемпіонський пояс проти Теофімо Лопеса?

– Звичайно, але у мене немає такого, що я хочу боксувати конкретно з Теофімо Лопесом. Я хочу битися з усіма топовими бійцями, але якщо от брати, наприклад, WBO, то зараз поясом володіє Теофімо Лопес, тому я б хотів, щоб він мене запросив на поєдинок, якщо б у нього був вільний захист титулу. Або ж, я йду своїм шляхом, захищаю пояс WBO Global і згодом стану обовʼязковим претендентом на поєдинок з чемпіонський пояс.

Що відомо про ваш наступний поєдинок? Де, коли та проти кого він може відбутися?

– Поки що невідомо проти кого відбудеться поєдинок, але мій наступний бій буде десь в кінці січня. Я думаю, що це знову буде Палац Спорту у Києві, адже там має боксувати чимало хороших боксерів і навіть чемпіон світу Віктор Постол.

Наскільки нам відомо, ви боксували не лише в Україні, а й Англії та Німеччині. Як вам боксувати за кордоном? Які відмінності з Україною?

– Я боксував і у Німеччині, і в Мексиці, і в Манчестері. В Мексиці не можу сказати, що є якісь великі відмінності з Україною. Там приблизно те ж саме, що і в нас. У Німеччині також не дуже багато відмінностей.

А от в Англії – це зовсім інший рівень. По-перше, тоді я бився на арені, де було 20 тисяч людей. По-друге, там люди люблять спорт. У нас в Україні немає такого, що люди активно слідкують за спортивними подіями, вони не захоплюються ними взагалі.

Я пробув у Англії 5 днів і за цей час мене більше впізнавали на вулицях, ніж в Україні за мої 27 років.

Які у вас цілі у професійній боксерській карʼєрі? Чого хочете досягти?

– Стати чемпіоном світу – це мінімальна ціль. Максимум – стати абсолютним чемпіоном світу. Просто, якщо немає таких цілей, то для чого взагалі займатися боксом?

Як проходять ваші тренування? 

– Зараз, коли у мене немає конкретної дати поєдинку, то в мене стабільно по одному тренуванню щодня, окрім неділі. Якщо ж мова йде про підготовку до поєдинку, то за три місяці до бою графік тренувань дещо змінюється. Тобто, тоді в мене вже по два тренування у день, в суботу одне тренування і баня, а неділя – відпочинок. 

Яким був ваш найбільший гонорар у боксі?

– О, цікаве запитання. Мій найбільший гонорар у професійному боксі – це 60 тисяч євро за бій проти Адама Азіма у Манчестері.

Наскільки нам відомо, ваша промоутерська компанія під час повномасштабної війни провела два вечори боксу та зібрала багато коштів для ЗСУ. Що можете сказати про це? На скільки важливо допомагати військовим?

– Це дуже важливо. Тому що, вони реально потребують допомоги. Такі благодійні вечори роблять для боксерів, вони мають змогу битися, продовжувати свою карʼєру, вигравати пояси та заробляти гроші та жити своїм спортивним життям. 

При цьому, ми збираємо багато людей, багатих та відомих, проводимо аукціони та збираємо хороші суми, які йдуть на допомогу українським військовим. Це дуже важливо в такий час.

А як війна особисто вплинула на вас? Маєте близьких, які зараз на фронті?

– Так, звичайно, у кожної людини є знайомі, які воюють. У мене, наприклад, є і близькі, і рідні, і друзі, і товариші, які воюють. Це важко. І треба розуміти, яку роль повинен ти виконувати у такий час. Насамперед – це боксувати і піднімати прапор України.

Якщо ж говорити про те, як війна вплинула на мене, як на спортсмена, то звичайно, це важко, тому що прийшла війна і у всіх почалась якась апатія. Але, пройшов час і треба, щоб кожен займався своєю справою, хтось воює, хтось боксує, хтось допомагає військовим. Це теж нормально.

Яке у вас хобі? Чим любите займатися крім боксу?

– Такого поняття як хобі у мене мабуть немає, але, те що я люблю і відкрив декілька років тому для себе – це лижі. Влітку звісно не можна ними займатися, але от зимою я люблю поїхати, покататись на лижах. Як прокинусь – так і до вечора на лижах.

Що думаєте з приводу реваншу між Олександром Усиком та Тайсоном Фʼюрі? Чи може українець виграти?

– Це буде дуже цікавий бій, але знову ж таки, я не можу сказати, що 100% виграє Олександр Усик або ж 100% виграє Тайсон Фʼюрі. Цей поєдинок буде дуже насиченим і точно не все так просто буде.

Українські боксери Василь Ломаченко та Іван Редкач доволі неоднозначно висловлюються з приводу теперішньої ситуації в країні. Українці незадоволені такими словами бійців, що думаєте? Що можете сказати про них?

– З приводу Василя Ломаченка я не можу сказати про нього, як про людину, є лише речі, які я там чув. Якщо ж брати до уваги ситуацію, що він мовчав і мовчить про війну, то звичайно, що це взагалі неправильно. Він відома особистість в Україні, народився тут, жив тут, боксував і як ми бачимо, продовжує боксувати під українським прапором, тому мовчати – це неправильно. Він несе відповідальність, наприклад, за те, що постить у своїх соціальних мережах. Це неправильно. Що стосується його бійцівських якостей, то боксер він справді класний. 

Я його засуджувати не хочу, тому що ми з ним не друзі і навіть не знайомі, щоб я щось про нього міг говорити. 

Що стосується Редкача, то він або накручений або я взагалі не знаю. Він все життя на когось наїжджав. От зараз сидить в Америці, так хай собі там краще і сидить. 

У мене особисто були з ним непорозуміння, тому думаю, якщо він приїде в Україну, то для нього тут нічого хорошого не буде. Але, я думаю, що у глибині душі Редкач просто хоче якогось хайпу.

Читайте наше попереднє інтерв’ю з В’ячеславом Сенченко.