Тренер «Полісся» Імад Ашур підбив підсумки протистояння проти київського «Динамо» в 13-му турі УПЛ (1:2).
– Сьогодні команда так класно й агресивно почала цей матч. Хвилин 20 прекрасного футболу, і потім ось цей пропущений гол вніс корективи?
– Ми дозволили цьому пропущеному м’ячу внести корективи. Треба було не звертати на нього увагу і спокійно продовжувати робити те, що нам вдавалося. Але це гра, і ментальна, і психологічна частина так чи інакше впливає на це. На мою думку, перші 20 хвилин дійсно були дуже привабливими.
Розпоряджалось би м’ячем трохи більш гостро і якби трохи більше брали відповідальність за ці загострення.То могло би бути більше епізодів, де вже ми вимусили би суперника засмутитись. Але сталося, як сталося, гра не визначена і потім певні епізоди вирішують кінцевий рахунок.
– Правильно я розумію, що це призначене пенальті наслідок не такої реакції на пропущений гол вашої команди?
– Пенальті – це м’яч влучив в руку, так буває. Якщо все було як є, подивилися, перевірили, вирішили, що пенальті – значить пенальті. Цей епізод прикрий, бо виходить так, що перший гол поза логіки гри – пенальті і вилучення. Ось так, фідбек по першому тайму.
– Тим не менше, коли команда лишилася в меншості, в другому таймі вона мало того що забила. Вона ще, принаймні, таке відчуття було, що могла дотиснути.
– Могли, безумовно. Хлопці великі молодці, тому що віддали сьогодні дуже багато. В другому таймі, в меншості, ми розуміємо, що все рівно важко це робити, хоч ми достатньо часто граємо в нерівних складах під час тренувального процесу, все рівно в грі це вже трохи інше. І сьогодні треба було догравати кожен епізод до кінця.Треба було постійно знаходитись на пів позиції, щоб компенсувати відсутність гравця.
І сьогодні, звісно, важко по якийсь момент було, а потім, на мою думку, почали знаходити простір для загострення. В принципі, враховуючи обставини, то не так багато дали створити супернику. Але, знову ж таки, було багато епізодів, за які має бути соромно не нам, а іншим людям. І сьогодні, я ж кажу, прикро, але не соромно. Але є речі, на які ми не можемо вплинути, інколи це дуже дратує.
– Ну, гравці скаржилися на суддівство, що воно було не таким, як в принципі мало бути.
– Хай експерти розбирають. У нас дуже багато людей, які полюбляють все розбирати до маленьких деталей. Дамо їм цю нагоду. Я думаю, що гравці не просто так це говорять. З моєї сторони, повторюсь, що за гру не соромно. Хай соромляться інші люди, якщо в них є відчуття сорому взагалі.
