Довбик: Партнери по команді називають мене звіром та машиною

Артем Довбик дав інтерв’ю офіційному сайту Серії А. Форвард “Роми” та збірної України розповів про свою адаптацію в клубі та про амбіції. Його слова передає Romapress:

“Знаю, що я – перший українець в історії “Роми”. В такому клубі завжди є тиск. Але я повністю готовий до цього. Футбол без тиску – не футбол. Ти завжди повинен мотивувати себе. Я люблю такий тип адреналіну, я граю під тиском набагато краще. Головне – команда вірить в мене, тренер та всі інші підтримують мене. Мене прийняли дуже тепло”.

“Я знаю, що в “Ромі” грали великі форварди, такі як Джеко, Лукаку, Батістута. Але вони були іншими, вони грали своїм шляхом. Я хочу бути “новим Довбиком”, показати, на що я здатний і грати якомога краще”.

Вибачте за рекламу

“Чому мене називають “Машиною”? Партнери по команді називають мене так, оскільки бачать, як важко я працюю на тренуваннях. Всі кличуть мене “звіром” або “машиною”. Андрій Шевченко радив мені бути більш агресивним, сильним і голодним у штрафному майданчику суперника і я дотримуюся його порад”.

“Я знаю, що проти італійських захисників важко, це і є катеначчо, буде нелегко, але я готовий. Для мене це новий виклик, але я вірю, що при важкій роботі все вийде на полі. Тому я мушу важко працювати. Я не ставлю собі мету щодо кількості голів. Я не люблю робити таке”.

“Моя головна сила – у штрафному майданчику, завершення. Удар – найважливіша річ. Я можу атакувати дуже добре, навіть спиною до захисників. В цьому мої найкращі якості. Я люблю забивати, насолоджуюся цим. Можливо, я не торкаюся м’яча так часто, але забивати завжди краще, ніж не забивати” .

“В “Ромі” дуже багато креативних гравців, які допомагатимуть мені реалізувати себе. А я допомагатиму їм як можу”.

“Я родом з Черкас. Це невелике місто, дуже близьке до Києва. Дуже гарне. Для мене кращого міста немає, це найкраще місто у світі. Я завжди туди повертатимуся. Там живуть мої батьки”.

“На футбол я вперше пішов сам, батьки дізналися лише за тиждень, що я почав ходити на футбол. Але вони завжди мене підтримували і намагалися робити все для того, щоб я став футболістом. Але я й ходив на бокс разом зі своїми друзями. Півроку-рік я відвідував й заняття з боксу”.

“Я не знаю так багато про Італію, але це дуже гарна країна, тут дуже смачна їжа, і сподіваюся, невдовзі я зможу побачити більше гарних місць в Італії”.

“Мої амбіції? Насамперед, всі вболівальники хочуть, щоб “Рома” вийшла у Лігу Чемпіонів. Я зроблю все, що можу для досягнення цієї мети і для гри у Лізі Чемпіонів наступного сезону”.

Loading

Add a comment

Залишити відповідь

Вибачте за рекламу
P