«Зоря» продовжує підготовку до сезону на навчально-тренувальних зборах у Словенії. Команда працює під керівництвом головного тренера Віктора Скрипника. Фахівець раніше вже працював із «Зорею» і радий поверненню в клуб.
– По-перше, вітаємо вас з поверненням в «Зорю».
– Дякую, емоції виключно позитивні. Можна сказати – прийшов до себе додому. «Зоря» – це перша команда в Україні, котру я тренував. Вона завжди була в моєму серці. У людини, котра якийсь певний період часу була в клубі, завжди залишається частка цього клубу. Постійно стежив за «чорно-білими». В мене були й інші команди і я також за ними слідкую, але «Зоря» є «Зоря». Це той час, коли зі мною познайомились в країні. Знав, куди йду, мене також тут знають, тому радий, що вийшло повернутися в команду.
– Наскільки великий потенціал цієї «Зорі»?
– Коли команда грає проти лідерів гарно, відбирає очки у «Шахтаря», «Динамо», обігрує клуби, котрі борються за єврокубки, а потім втрачає залікові пункти там, де всі думають, що «Зоря» повинна перемагати – це каже про психологію.
Можна зробити висновки, що наші футболісти вміють грати та перемагати. Моє завдання розкрити цей потенціал, знайти стабільність. Все починається з голови. Повторюся – це питання також психології. Ми провели перше тренування. Я задоволений тим, як воно пройшло. Бажання є, а це найголовніше, тому що, коли немає бажання у гравців – не допоможе жоден тренер.
– На вашу думу, яка позиція потребує підсилення прямо зараз?
– В цілому, команда в нас непогана. Але завжди будь-який клуб покращується. І «Барселона» хоче покращуватись, і ПСЖ та інші. «Зоря» така ж сама. Намагаємось підсилювати позиції для конкуренції. Підписали центрального захисника Яніча, котрий створить конкуренцію і Джордану, і Башичу, і Ескіньє. Брати або когось немає сенсу. Треба, якщо і брати, то виключно на підсилення. Для цього і є тренування, після котрих можна сісти тренерським штабом, подумати і зробити вірне рішення.
– Деякі «експерти» кажуть, що двічі в одну ріку не увійти. Що можна їм сказати?
– Якщо наводити приклади, то можна знайти їх купу, коли і тренер, і гравець повертаються по 3-4 рази в команду. Наприклад, Клаудіо Раньєрі, Карло Анчелотті та інші. В цьому немає нічого поганого. Не думаю, що цим ми переписуємо якусь футбольну історію. Це повсякденне життя. Все склалося саме так, як треба і я цьому радий. Сподіваюсь принести користь «Зорі».
