Форвард «Олександрії» Олександр Філіппов прокоментував зайняте друге місце в УПЛ, висловився, як команда привітала з успіхом Руслана Ротаня, а також поділився очікуваннями від єврокубків.
– Олександре, які емоції в тебе від того, що «Олександрія» стала другою в УПЛ?
– Емоції від зайнятого «Олександрією» другого місця, звісно, найпозитивніші. Ми довго йшли до цього. Це був дуже важкий сезон, який забрав у нас багато сил та енергії. З початку чемпіонату ми були, як команда, як одне ціле, як одна сім’я. Тому, я вважаю, що друге місце – цілком заслужене. Це показник нашої роботи, а також нашої віри в самих себе та один в одного.
– На цей час це найкраще досягнення у кар’єрі для тебе?
– Мабуть, так. Я вважаю, що це найбільше моє досягнення, тому що ми посіли друге місце у чемпіонаті України. Наші суперники – це гранди українського футболу в особі «Шахтаря» та «Динамо», а крім них є ще багато хороших команд, які завжди ставлять перед собою високі цілі. Випередити «Шахтар» – це справді дорогого коштує. Цей сезон справді мені запам’ятається на все життя.
– Кому прийшла ідея підкидати Руслана Ротаня після матчу, а потім облити його шампанським?
– Ідея виникла спонтанно. Після матчу ми підійшли подякувати нашим вболівальникам. Тому що справді протягом усього сезону це був наш 12-й гравець, який завжди нам надавав сили. Коли ми аплодували вболівальникам, хлопці побачили тренера та сказали, що ми обов’язково маємо його підкинути, бо цей успіх – велика його заслуга. І так само з’явилася цілком природна ідея вже на флеш-інтерв’ю, коли Руслан Петрович відповідав на запитання, облити його шампанським. Тому що було багато емоцій витрачено. До нас прийшли президент клубу та все керівництво з пляшкою шампанського. Вони всіх привітали. А далі це вже перенеслося на Руслана Петровича.
– З якимсь європейським фахівцем можна порівняти Ротаня за стилем? Може, Алонсо чи Артета? Вони також півзахисники.
– За стилем я, мабуть, не можу визначити. Може, є моменти, коли тренерський склад нам показує ігри того ж таки «Арсеналу», як вони розташовуються на полі, як вони будують гру і йдуть у пресинг. Півзахисники є мозком команди і вони в принципі мають такий аналітичний склад розуму. Тому, напевно, так і виходить, що найчастіше успішні тренери – це півзахисники. Вони відповідальні, вони знають, як діяти у захисті, нападі та центрі поля. Тому, як я вже сказав, півзахисники – це мозок команди.
– Ти цього сезону на цей час забив 10 м’ячів. Може, ще заб’єш у матчі із «Чорноморцем». Радий такому показнику?
– Я радий, звичайно, будь-якому показнику. І 10 голів – це результат моєї праці. Дякую команді за те, що вірять та довіряють. А я намагаюся у кожній грі віддаватися повністю за хлопців, за місто, за вболівальників, за команду. Тому справді ще є шанс у заключній грі покращити свої показники. Але насамперед, хоч і виконали вже своє завдання, ми на кожну гру все одно виходимо з думками лише про перемогу. Для мене це було, є та буде. Першочерговим є командна гра та перемога. А про індивідуальне думатимемо вже потім.
– Який матч для себе та й для команди виділиш як найяскравіший? Напевно, із «Шахтарем», коли ти оформив хет-трик, а ви виграли 4:3? По суті, ця перемога також була важливою для того, щоб посісти друге місце в УПЛ.
– Цього сезону справді було багато важливих, важких і незабутніх ігор. Та сама перемога над «Шахтарем», ті ж перемоги над «Кривбасом» та «Поліссям», які є сильними командами з добрими футболістами. Багато було переломних матчів, коли ми не так вдало протягом поєдинку виступали, але все одно дотискали суперника завдяки своєму бажанню, своїй вірі та своєму характеру. Дійсно добре, що в цьому сезоні було багато перемог, що запам’ятовуються.
– «Олександрія» гратиме у єврокубках. Чи є думки вже про ці матчі?
– Поки що не думаємо про єврокубки. Звичайно, розуміємо, що ми в них гратимемо. Але поки що думки лише про «Чорноморець». Нам треба завершити цей сезон на мажорній ноті. Потім нам потрібно буде трохи відпочити, відволіктися від футболу, переключитися на сім’ї. Потрібно буде трохи забутися, можна так сказати, тому що справді був важкий сезон, який забрав багато сил. А потім зберемося і буде час налаштовуватися вже на єврокубки.
– Свого часу ти вже допомагав чернігівській «Десні» пробитися до єврокубків, а разом із «Дніпром-1» грав у кваліфікації Ліги Європи та Ліги конференцій.
– З «Десною» все-таки, на жаль, не вдалося зіграти в єврокубках, хоча я дуже цього хотів. Тоді я якраз перейшов до бельгійського «Сент-Трюйдену» і не встиг зіграти за чернігівську команду на євроарені. Але все одно я радий і гордий, що допоміг «Десні» виступати в єврокубках, пробитися туди. Із «Дніпром-1» ми виступали у єврокубках. Це був такий гіркий досвід. Але, як би там не було, це також досвід. Тому цього року робитимемо все від себе залежне, щоб тішити своїх фанатів.
