Історичні здобутки: Від дебюту до світової арени
Збірна України з волейболу вписала свою назву в історію міжнародного спорту, незважаючи на обмежені ресурси та складні умови. Її дебют на чемпіонаті світу 1998 року став символом незалежності: тоді команда посіла 10-те місце, обігравши таких грандів, як Аргентина. Проте справжній прорив відбувся на ЧС-2022, де українці вперше дійшли до чвертьфіналу. Матчі проти Сербії та Польщі показали, що збірна здатна боротися на рівних з топ-командами. А у 2024 році під керівництвом Рауля Лосано команда виграла Золоту Євролігу, здолавши у фіналі Хорватію (3:1). Ця перемога не лише відкрила шлях до Ліги націй, але й підняла Україну на 14-ту сходинку світового рейтингу FIVB.
Ці досягнення стали результатом роботи цілої плеяди талановитих гравців: від ветерана Олега Плотницького, який грає в італійській «Перуджі», до молодого пасуючого Юрія Синиці, що завойовує Європу в португальському «Спортінгу». Саме їхній досвід і відданість формують «стержень» команди.
Завдання на 2025 рік: Група смерті та амбіції
2025 рік стане для збірної України випробуванням на міцність. На чемпіонаті світу команда потрапила до групи F разом із чотириразовим чемпіоном світу Італією, амбітною Бельгією (16-те місце у світі) та Алжиром, який домінує в Африці. Перше завдання — подолати груповий етап. Для цього українцям потрібно обіграти Алжир і Бельгію, а також нав’язати боротьбу Італії. Навіть одна перемога над «Скуадрою Адзуррою» може стати сенсацією.
Друге завдання — вихід до 1/8 фіналу. За новим форматом ЧС, 24 команди розподілені на 6 груп. Дві найкращі з кожної групи автоматично потрапляють у плей-оф, а треті місця отримують шанс у додаткових матчах. Україна має всі шанси повторити успіх 2022 року, але для цього потрібна ідеальна гра в кожному сеті.
Третє завдання — дебют у Лізі націй. Цей турнір, де зіграють 16 найсильніших команд, стане для українців можливістю закріпитися серед еліти. Навіть якщо збірна не виграє медалі, досвід гри проти Бразилії, Франції чи США буде безцінним.
Складнощі: Війна, фінанси та кадрові проблеми
Війна та організація
Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила умови підготовки національної збірної з волейболу. Через неможливість проводити домашні матчі та тренування в Україні команда змушена організовувати збори за кордоном — переважно в Польщі та Румунії. Це створює серйозні логістичні труднощі: переїзди між країнами, оренда залів і проживання збільшили витрати на 30-40% порівняно з довоєнним періодом. Навіть спорядження, таке як форма, іноді надходить із затримкою через закриті кордони, що впливає на якість підготовки.
Фінансове навантаження — не єдина проблема. Гравці, які виступають у закордонних клубах (наприклад, Олег Плотницький в Італії чи Юрій Семенюк у Польщі), мають обмежений час на збори через клубні зобов’язання. Це ускладнює синхронізацію тактики та взаємодію між волейболістами. До того ж, відсутність підтримки вболівальників на нейтральних полях позбавляє команду емоційного заряду. Наприклад, під час матчів Ліги націй-2025 українцям довелося грати у пустих залах, що додало психологічного тиску.
Війна також впливає на моральний стан гравців. Багато з них мають родини в зоні бойових дій, що позначається на концентрації. Для підтримки команди Федерація волейболу України залучає спортивних психологів, а тренерський штаб на чолі з Раулем Лосано робить ставку на гнучкість — часто змінює тактику під час матчів, щоб компенсувати фізичну втому.
Незважаючи на всі виклики, збірна продовжує боротися. У 2024 році вона виграла Золоту Євролігу, що дозволило їй дебютувати в Лізі націй-2025. А на чемпіонаті світу-2025 українці, попри потрапляння до «групи смерті» з Італією, Бельгією та Алжиром, мають шанси повторити успіх 2022 року, коли вийшли у чвертьфінал.
Міжнародна спільнота не залишає Україну сам-на-сам із труднощами. Європейська конфедерація волейболу (CEV) надає фінансові гранти на організацію зборів, а тренерський штаб використовує онлайн-тренування та відеоаналіз для синхронізації дій команди.
Фінансування
Бюджет чоловічої збірної України з волейболу традиційно формується з трьох джерел: державного фінансування (60%), спонсорської підтримки (30%) та допомоги FIVB (10%). Проте через повномасштабне вторгнення Росії ця система зазнала серйозних викликів. У 2025 році державні кошти скоротили на 15% через перенаправлення ресурсів на оборонні потреби. Це вдарило по ключових аспектах підготовки: медичне обслуговування гравців скоротило профілактичні обстеження, а відрядження на збори стали частково фінансуватися за рахунок самих спортсменів. Наприклад, волейболісти з Європи, такі як Олег Плотницький («Перуджа»), іноді самі оплачують перельоти до місць тренувань.
Спонсори, зокрема мережа «Епіцентр», залишаються вірними партнерами, але їхніх коштів недостатньо для покриття зрослих витрат. Війна збільшила логістичне навантаження: оренда тренувальних залів у Польщі чи Румунії коштує до €5000 за тиждень, а закриті кордони ускладнюють доставку спорядження. Навіть форма для збірної іноді надходить із запізненням.
Міжнародна федерація волейболу (FIVB) намагається допомогти через програму Volleyball Empowerment. У 2024 році Україна отримала €200,000 на тренерські семінари та інвентар, але ці кошти покривають лише частину потреб. Збірна також покладається на підтримку європейських клубів, де грають її лідери: Юрій Семенюк («Проєкт Варшава») та Євген Кісілюк («ҐКС Катовіце») отримують додаткові ресурси від своїх команд.
Для виходу з кризи Федерація волейболу України (ФВУ) запустила низку ініціатив:
- Краудфандингова платформа для збору коштів від вболівальників (за перший місяць зібрано €50,000);
- Партнерства з діаспорою для фінансування молодіжних програм;
- Лобіювання інтересів у Європейській конфедерації волейболу (CEV) для додаткових грантів.
Незважаючи на труднощі, збірна продовжує показувати результати. Перемога в Золотій Євролізі-2024 і дебют у Лізі націй-2025 — доказ їхньої стійкості. Але для подальшого розвитку необхідні системні зміни: відновлення держфінансування, залучення нових спонсорів та створення фонду підтримки для молодих талантів.
«Наші гравці борються не лише за м’яч, а й за майбутнє українського спорту. Кожна їхня перемога — це символ нашої незламності», — наголошує президент ФВУ Михайло Мельник.
Втрати в складі збірної України з волейболу: виклики та нові можливості
У 2024 році чоловіча збірна України з волейболу зіткнулася з серйозними кадровими втратами. Дев’ять гравців основного складу, серед яких досвідчені лідери на кшталт пасуючого Віталія Щиткова та діагонального Дмитра Вієцького, призупинили виступи через травми, конфлікти з керівництвом або клубні зобов’язання. Наприклад, Олег Плотницький, зірковий догравальник італійської «Перуджі», відмовився від виклику за потребою у реабілітації після важкого сезону в команді, котра стала переможницею італійської Прем’єр-ліги, а Василь Тупчій вирішив приділити деякий час своїй сім’ї, бо члени родини весь цей час перебували в різних країнах. Ці втрати стали ударом для команди, яка готувалася до ключових турнірів — Золотої Євроліги та чемпіонату світу-2025.
Головними причинами відмов стали:
- Конфлікти з федерацією: Деякі гравці відзначали недостатнє фінансування, погано організовані збори та брак комунікації.
- Пріоритет клубів: Волейболісти з топ-ліг (наприклад, Плотницький) віддавали перевагу стабільним контрактам із закордонними клубами та потребою у відновленні після важких сезонів.
- Психологічне вигорання: Війна, постійні переїзди, відсутність бронювання для гравців та тиск вплинули на моральний стан гравців.
Проте криза відкрила шлях для оновлення. Тренер Рауль Лосано зробив ставку на таланти з української Суперліги:
- Данило Уривкін із «Епіцентр-Подоляни» став основним діагональним.
- Євген Кісілюк, який виступає за польський «ҐКС Катовіце», додав команді стабільності в атаці.
- Микола Рудницький (“Житичі-Полісся”) знову повернувся на місце центрального блокуючого.
Для підтримки молодих гравців ФВУ запустила низку ініціатив:
- Спортивні психологи проводять тренінги зі стресостійкості.
- Міжнародна допомога: FIVB виділила €150,000 на молодіжні програми, що дозволило організувати додаткові збори в Польщі.
Перспективи:
- Повернення лідерів: Плотницький і Тупчій висловили готовність повернутися після переговорів із новим керівництвом ФВУ. Але поки ми не побачимо їхню появу на тренувальних зборах національної збірної, то ніхто на 100% не може бути впевнений. Наприклад, нещодавно Олег Плотницький отримав серйозну травму на грі проти “Трентіно” та наразі проходить процес реабілітації.
- Розвиток молоді: Ковальчук у матчах чемпіонату світу-2025 показав 82% ефективності на пасах, що обіцяє його швидкий прогрес.
Як зазначив президент ФВУ Михайло Мельник: «Це не криза, а етап оновлення. Ми будуємо команду, здатну конкурувати на найвищому рівні ще десятиліття». Незважаючи на труднощі, збірна України доводить: навіть у складних умовах можна знаходити нові таланти та йти вперед.
Тренерські рішення
Рауль Лосано очолив збірну України з волейболу в 2024 році — у найскладніший період її історії. Його призначення не супроводжувалося гучними анонсами чи ресурсами: команда залишилася без ключових гравців (9 відмов через травми, важкі сезони, відсутності мотивації), зі зрізаним бюджетом та нульовою підтримкою Федерації. Саме в цих умовах аргентинець зробив ставку на радикальні експерименти, які не мали нічого спільного з класичною підготовкою.
Схема з активним використанням двох центральних блокуючих одночасно викликала шок у європейських експертів. Лосано не мав достатньо досвідчених догравальників, тому єдиним шляхом врятувати гру стало одночасне використання центральних блокуючих — Юрія Семенюка та Владислава Щурова, яких раніше вважали несумісними через схожість функцій. «Це була гра в рулетку, — зізнався пізніше тренер. — Але коли в тебе немає гравців, правила пишеш ти».
Навіть перемога у фіналі Золотої Євроліги не приховує головного: тактична гнучкість Лосано була відповіддю на системну кризу, а не свідомим вибором. Без підтримки ФВУ, фінансування та діалогу з клубами будь-який успіх залишатиметься випадковістю. Як зазначив сам тренер: «Ми не грали за планом — ми грали, щоб вижити».
Сценарії: Від провалу до тріумфу
Чемпіонат світу з волейболу серед чоловіків 2025 року пройде з 12 до 28 вересня в столиці Філіппін, Манілі.
Матчі проходитимуть на аренах Smart Araneta Coliseum та SM Mall of Asia Arena, де протягом 17 днів глядачі зможуть побачити 64 матчі за участю 32 найкращих команд світу. Збірні розбиті на вісім груп по чотири команди. По дві найкращі вийдуть до 1/8 фіналу. Ми попали в групу F, де з нами будуть боротися гранди світового волейболу: Італія, Алжир та Бельгія.
1. Песимістичний виклик: Виліт з групи
Якщо збірна не подолає тиск і втратить концентрацію, навіть матчі з Алжиром і Бельгією можуть стати невдалими. Молоді гравці можуть не впоратися з психологічним навантаженням. Помилки на подачах і слабкий блок проти італійських «тяжкоатлетів» призведуть до поразок. Виліт з групи означатиме падіння у рейтингу і втрату шансів на кваліфікацію до Олімпіади-2028.
2. Оптимістичний шлях: Боротьба до останнього м’яча
Українці вже не раз доводили, що здатні на подвиги. Перемога над Бельгією (3:2) на Євролізі-2024 показала: навіть при рахунку 12:14 у п’ятому сеті команда може переламати хід гри. Якщо досвідчені гравці (Плотницький, Ковальов, Тупчій) підтримають молодих, а Лосано знайде вразливі місця в італійській обороні, Україна здивує світ. Навіть одна перемога над Італією стане історичною, а вихід з групи відкриє шлях до матчів з фаворитами, де все можливо.
Віра в перемогу: Наші хлопці — наші герої
Незважаючи на війну, фінансові труднощі та кадрові проблеми, збірна України продовжує боротися. Кожен їхній матч — це не лише гра, а й символ незламності нації. Гравці, які тренуються під сиренами, котрі досі не отримали свої винагороди за участь та перемогу збірної в Золотій Євролізі, тренерський штаб, який працює за мінімальні зарплати, вболівальники, які підтримують команду з усіх куточків світу — усі вони частина однієї мети.
Чому ми віримо?
- У 2022 році Україна програла Словенії у чвертьфіналі лише в п’ятому сеті (13:15).
- У 2024 році перемогла в Євролізі, незважаючи на відсутність 9 ключових гравців.
- Кожен матч збірної — це урок мужності для мільйонів українців.
На чемпіонаті світу 2025 року збірна України з волейболу може не лише виграти, а й надихнути країну на нові перемоги. Бо коли грає серце, неможливе стає реальним. 🇺🇦🏐
P.S. Хочете підтримати збірну? Слідкуйте за її виступами на FIVB.com та долучайтеся до флешмобу #ВолейболЗаУкраїну у соцмережах!
