Донецький «Шахтар» провів черговий матч основного етапу Ліги чемпіонів УЄФА, у якому у драматичній боротьбі з голландським ПСВ (Ейндховен) поступився 2:3. Ця гра виявилась досить видовищною і напрочуд насиченою на усілякі події — як із знаком «плюс», так і «мінус».
Враженнями про неї поділився колишній керманич ужгородського «Закарпаття», львівських «Карпат», «Олександрії» та «Миная» Володимир Шаран.
– Хвилювання були такими, що потім важко було заснути, – починає свою розповідь фахівець.
– Завжди потрібно ставити себе на місце тренера, тим більше, коли ти сам є тренером. Тому неважко було здогадатись, що відчував після матчу Маріно Пушич. Та й не тільки він, а й усі футболісти та вболівальники. Поразка від ПСВ виявилась дуже болючою. Якщо говорити про саму гру, то «Шахтар» мені дуже сподобався. Гріники з перших хвилин грали організовано, правильно захищались. Так, були невеличкі провали, адже ні для кого не було секретом, що ПСВ вважається домашньою командою, яка на своєму полі завжди діє агресивно. Особливо були провали в опорній зоні: не завжди відпрацьовували у захисті Криськів, Бондаренко і Судаков. Надто вже багато було ударів по нашим воротам із середньої дистанції. Але якщо вести мову про дії «Шахтаря», то проведена на 8-й хвилині контратака була показовою. Воротар Різник, який однозначно був кращим гравцем матчу, ввів м’яч, після чого гірники здорово зіграли в «стіночку» і Сікан замкнув передачу Коноплі, дотягнувшись до м’яча. Завдяки швидкому голу у донеччан з’явилась впевеність, а от у діях ПСВ виникла розгубленість. Що стосується другого забитого м’яча, то позначилась індивідуальна
майстерність Зубкова. Все було супер – 2:0 вже після першого тайму. Чесно кажучи, тоді я сподівався, що «Шахтар» у цій зустрічі не поступатиметься і маючи гандикап у два голи у підсумку переможе. Але невиправдана і незрозуміла для мене червона картка бразильця Педро Енріке вплинула на характер матчу.
Я розумію, що він послизнувся, але ж дістаючись до м’яча, не треба було стрибати в суперника. Для чого?! Тридцять метрів до воріт, ніякої небезпеки та загрози їм немає, а гравець «Шахтаря» так грубо діє. Це просто жах. Педро Енріке дуже підвів команду. І все ж донеччани надійно захищалися, а воротар взагалі творив дива в рамці!
– Все, здавалося б, йде до того, що донецька команда доведе матч до перемоги, однак ситуацію на полі з ніг на голову перевернув пропущений нею на 87-й хвилині м’яч.
– Забивши перший м’яч, у команди-суперниці зазвичай з’являється більше енергії, виростають крила. Та й трибуни гонять її вперед, щоб відігратися. Тож так і вийшло. Чудовий удар з середньої дистанції на 90-й хвилині виявився таким, що Різник не міг виручити. Ну а потім був третій гол, коли дотискаючи українську команду, у ПСВ грали практично всі нападники.
– Що окрім згаданих ситуацій із знаком «мінус» впало вам у вічі по грі гірників у Ейндховені?
– Не хотілося б зараз критикувати тренерський штаб і головного тренера «Шахтаря», але заміна Сікана була невиправданою. Тому що після неї «Шахтар» грав не вдесятьох, а удев’ятьох. Маю на увазі Егіналду. Він не зміг зачепитись за м’яч, і зважаючи на невисокий зріст, програв усі повітряні дуелі. Коментатори хоч і говорили, що він здорово грає головою, але я цього чомусь не побачив. Та й у відборі було не так
відпрацьовано, як того вимагала ситуація перед другим пропущеним м’ячем. Потрібно було агресивніше зустрічати гравця ПСВ Тілльмана. Я уважно стежив за діями Егіналду. Він просто пробігав по полю у середньому темпі і ніякої користі не приніс. Вважаю, що його поява у грі була помилкою. Я розумію, що Сікана, можливо, вже підводив його фізичний стан і він по якійсь причині продовжувати гру не міг, але
повторюся: заміна на Егіналду була невиправданою.
– У другому таймі було два епізоди, пов’язаних із суддівством. У першому з них Тілльман на 49-й хвилині грубо зіграв проти Сікана, «в’їхавши» тому прямою ногою в гомілку, а у другому, на 67-й, головний арбітр швейцарець Урс Шнайдер надто пізно зупинив гру після вже згаданого порушення правил із вилученням з боку Педро Енріке.
– Я думаю, що у першому епізоді арбітру ніхто нічого не підказав і він, мабуть, думав, що робити. Як на мене, порушення проти Сікана «тягнуло» на вилучення, однак хоча б жовту картку швейцарець зобовязаний був показати. Але чомусь цього не зробив. У другому моменті однозначно була його помилка. Потрібно ж бути послідовним. Може Шнайдер і був послідовним, тому ще не хотів зупиняти матч, вважаючи, що
порушення заслуговувало лише жовтої картки. Відтак давав можливість дограти епізод, щоб м’яч залишив межі поля. Думаю, що зупиняти гру арбітра змусила інформація від асистентів VAR, які просигналізували йому, що потрібно пред’являти червону картку. Після цього він і зупинив гру, навіть незважаючи на те, що у цей момент була флангова передача у карний майданчик «Шахтаря». Усі ці дії – наслідок його помилки.
