Український тренер Юрій Беньо прокоментував нічию збірної України з Грузією (1:1) в Лізі націй.
– Враження двоякі, бо перший тайм подарував надію, що можемо перемогти. А в другому таймі вже було дуже складно нам. Тому я вважаю, що нічия все-таки більш закономірний результат, враховуючи момент в грузинів.
– Ребров після матчу сказав, що гравці намагалися вже після сьомої хвилини втримувати результат. В кінці матчу, після того, як грузини зрівняли, вони теж тисли трохи активніше, навіть попри той наш момент. І в підсумку грузини переважали за статистикою. Чи був підхід Реброва до цього матчу взагалі правильним? Як би ви його оцінили?
– По першому тайму було видно, що ми забили швидкий м“яч і грали десь по рахунку. І нам це вдавалося, тому що були гострі контратаки. Могли розвинути успіх: там і Мудрик міг забити, і Довбик – мали шанси. За рахунку 2:0 було би набагато легше в другому таймі, впевненіше би себе почували.
А так грузинам вже не було що губити за підтримки трибун, вони вже другий тайм нагнітали. Особливо Хвіча дав дуже хороший матч, там майже всі атаки гострі через нього розвивалися, і дуже важко було його зупинити. Вони мали достатньо нагод для того, щоб зрівняти рахунок.
А після того, коли ми пропустили, ясно, що емоційний підйом був за грузинами, тим більше трибуни їх несли. Знаєте, як там буває сплеск? Але, бачите, в кінці, скажемо так, могла фортуна посміхнутися, могли ще й виграти. Але будемо говорити відверто, все-таки по гостроті моментів, по тих, що створили грузини в другому таймі, то все-таки справедливий результат – це була би нічия.
– А з чим взагалі пов’язані проблеми з грою в атаці в збірної України? Бо навіть якщо взяти цей матч, то до удару Мудрика на 36-й хвилині у нас ударів в принципі не було, навіть попри гол.
– Одного Мудрика замало. Коли хочеться в контратаку, хотілося, щоби десь і правий фланг допомагав, десь і Артем Довбик. Тут теж є якісь об’єктивні причини. Все-таки гравець там десь після травми, і було під питанням взагалі, чи він буде грати. І треба віддати йому належне, що він 80 хвилин досить пристойно відіграв, боровся, бився, намагався чіплятися за м’ячі. З правого флангу десь швидкості не вистачало. По суті, ми грали другим номером переважно весь матч.
А Саша Зубков більше гравець, у якого сильна сторона – при позиційній атаці. Він дуже гострий біля штрафного, креативний. Взаємодія його з Коноплею – коли ти з м’ячем, коли ти на м’ячі. А тут гра другим номером, де треба багато оборонятися, допомагати треба було Коноплі весь час, бо Хвіча переважно грав з лівого флангу грузинів і звідти розгортав атаки. Тому вони більше думали про те, щоб в захисті працювати.
– Ви згадали про Мудрика. Майже вся гострота в цьому матчі так чи інакше йшла від нього, окрім останнього моменту.
– Це його матч. Грузини грають першим номером, в тебе простору дуже багато. Знаєте, це якраз його ігри, де якраз його швидкість і має використовуватись. Тому було б дивно, якщо би він в такій грі не був би помітний, тому що тут маєш стільки простору, знаєте, і з його швидкістю, з дриблінгом. Було гріх не користуватися такими можливостями.
– Це так. Наш автор Олександр Сажко назвав його після цього матчу «єдиною надією збірної». Чи погоджуєтеся ви з цією тезою і якщо так, то чому?
– Він виблискував, тому що такий характер гри склався. Ми забили швидкий м’яч, грузини грали першим номером. Переважно ми шукали на перехідному моменті. Де Міша – це якраз найкращі його сторони. Чому його в Англію і купили – тому що на просторі з ним дуже важко, бо має швидкість, дриблінг. Гол перший – по суті, його: він протягнув через все поле. І, по суті, це він забив, а не автогол, тому що гостру передачу віддавав, вона б дійшла до адресата і, я думаю, був би гол. Тому він і виблискував.
А інші гравці, той же Жора Судаков, Шапаренко – це гравці креативні, які на мʼячі, Зубков також гравець, який більше корисний, коли позиційні розвиваєш атаки. В перехідному футболі тут, можливо, корисний був би Назаренко, швидкий, який більше на оборону працює, Діма Криськів, який в обороні теж міцніший.
Зі сторони легше всього радити. А ти ж не знаєш насправді, яка ситуація з кожним гравцем, як себе почуває, в якому він стані. Тренери бачать їх ближче, з ними спілкуються і знають кожного гравця. Тому вони і приймали рішення.
– В останньому турі Україні треба обігрувати Албанію, щоб не вилетіти з дивізіону В. Це під силу цій збірній?
– Під силу. Ви бачите – не можна сказати, що в кожній грі нас переважали суперники. По суті, зі всіма по грі, по моментах десь рівні матчі. Тому чому не під силу? Під силу. Та й відступати вже нема куди, – сказав Беньо.
