Артем Кузьмінов – відомий український тренер, що здебільшого працює з боксерами та представниками змішаних єдиноборств. Ще декілька років тому Артем працював у одній з одеських ДЮСШ, але зараз вже тренує перспективних бійців з UFC. Зокрема, Кузьмінов допомагає готуватися до поєдинків Нурулло Алієву, Естебану Рібовічу, Ігорю Потєрі та іншим бійцям. Також, 37-річний фахівець є наймолодшим українським тренером в UFC.
Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Артемом Кузьміновим та дізнався про його історію успіху.
Як ви потрапили до UFC? З чого почалась ваша історія?
– Мій шлях починався в Одесі. Я займався в одній з місцевих ДЮСШ та є вихованцем тренера Бабошка Анатолія Михайловича. Я йому часто допомогав, можна сказати що асистував.
Пʼять років тому я переїхав до Сполучених Штатів. Тоді в мене вже були тут знайомі хлопці, які боксували. У США я живу біля залу, де тренується чимало відомих бійців, що виступають у UFC, Bellator, BFL тощо. От я туди потрапив, гарно зарекомендував себе у залі і почав допомагати головному тренеру.
Потім, через деякий час я пішов у ”вільне плавання” і до мене зараз часто звертаються хлопці, яким я допомагаю покращити свою ударну техніку, покращити школу боксу. Все через те, що у багатьох спортсменів, які зараз виступають у змішаних єдиноборствах є проблеми саме з ударною технікою, адже тут здебільшого всі намагаються боротися. Але потрібно розуміти, що UFC, насамперед – це видовище. Глядачам потрібна кров, піт, нокаути, а не постійна боротьба. Навіть сам Дана Уайт говорив про те, що в UFC всі роблять здебільшого ставку саме на ударну техніку. Люди вимагають шоу.
Власне, так почалась моя карʼєра в змішаних єдиноборствах і можу сказати, що зараз вона дуже добре розвивається, адже до мене звертаються хороші бійці.
2024 рік для мене взагалі можна сказати, став урожайним. В березні я допомагав Лоїку Раджабову – це представник Таджикистану. Там вийшов хороший поєдинок, адже в 3 раунді ми нокаутували суперника.
В травні Естебан Рібовіч також провів хороший бій у Техасі. Теж вдалося здобути перемогу нокаутом і я теж допомагав йому.
Ще можна розповісти цікаву історію про того ж самого Естебана Рібовіча. У червні цього року мені подзвонили, сказали, що є можливість провести поєдинок проти перспективного мексиканського бійця Деніела Зеллхубера. І цікаво, що проведення цього поєдинку запропонували у Лас-Вегасі, а саме у ”Сфері”, де виступає чимало зірок. Я йому тоді сказав, щоб він приїжджав в США, і ми почали готуватися.
Тоді мій підопічний провів просто феєричний поєдинок, який без сумнівів став найкращим поєдинком того вечора, а також був номінований на звання найкращого бою року. Але цікавіше те, що Джо Роґан сказав, що третій раунд того поєдинку є одним з найкращих в історії UFC. Це перевернуло не лише карʼєру Естебана, а й мою тренерську карʼєру, адже після цього зʼявилося чимало знайомств та звʼязків.
Далі ще можна виокремити представника Узбекистану Богдана Гуськова. Він бився у вазі до 93 кг проти Спена, це дуже хороший суперник, якого вдалося перемогти, і Богдан одразу ж потрапив у топ-12 у своїй вазі.
Також можна згадати ще Сергія Співака, який нещодавно реабілітувався після поразки і здобув перемогу у вересні цього року.
Ще я працював з Ігорем Потєрєю. У серпні я запропонував йому разом потренуватися, сказав, що маю, що показати йому. Він погодився. Я приїхав до нього за два тижні до поєдинку, у нього там був дуже брудний бразилець Алмейда, який і в очі тикав, і робив багато інших пакостей. Плюс до того всього, рефері слабенько відсудив і деякі моменти сильно вплинули на виступ нашого спортсмена з України і він, на жаль, програв.
Зараз у мене зʼявився дуже хороший, перспективний проспект Нурулло Алієв з Таджикистану. Він має велику фанатську базу. Невдовзі, 11 січня у Лас-Вегасі у нас планується поєдинок.
Також, у Лос-Анджелесі 18 січня свій бій проведе Богдан Гуськов, його суперником стане Джонні Уолкер, який займає високу 8 позицію у рейтингу.
Власне, ось так зараз все складається.
Що найважче у вашій роботі? Які є плюси та мінуси?
– Головний плюс моєї роботи полягає у тому, що ти можеш постійно розвиватися. У тебе зʼявляються знайомства, в тебе відкривається дорога у майбутнє. Тобто, ти можеш сам обирати свій шлях. Простіше кажучи, ти як Папа Карло, якому дали матеріал і ти сам робиш з нього те, що хочеш.
Мінус у моїй роботі такий же, як і в будь-якій іншій – це стрес, постійні переживання, негативні емоції, які не дуже добре впливають на здоровʼя. Я б тут виокремив такі фактори.
А можете сказати, які ви отримуєте гонорари за бої своїх підопічних? Який був найбільший гонорар?
– Мінімальний гонорар в UFC – це 14 000 + 14 000. Тобто, 14 тисяч платять гарантовано, а ще 14 можна отримати за перемогу. Також, бувають бійці, у яких гонорар становить 30 000 + 30 000, ще у одного спортсмена 75 000 + 75 000 і тому подібне. Ну і звичайно, можна отримати бонуси у розмірі 50 000 доларів. Що стосується от конкретно тренерських виплат, то це всюди індивідуально і вирішується за домовленістю зі спортсменом.
Що кажуть бійці UFC про війну в Україні? Кого вони підтримують?
– Це дуже складна тема, адже війна в Україні – це трагедія всього людства і звичайно, що всі висловлюють свої співчуття з цього приводу. У кожного бійця є свої переживання та у кожного є знайомства в Україні.
У мене в голові не вкладається, що в 21 столітті питання можна вирішувати військовими діями, агресією, кровопролиттям.
Як думаєте, чи повинні російські спортсмени виступати в UFC?
– Це питання не до мене, я не можу сказати вам відповідь, але, як бачите, їх допускають. Загалом, мені важко дати конкретну відповідь.
Що думаєте про українського бійця ММА Ярослава Амосова? Чи зміг би він досягти успіху в UFC?
– Звичайно, адже це спортсмен найвищого класу і він міг би скласти серйозну конкуренцію в UFC. Плюс я в хороших стосунках з Єгором Голубом, який зараз допомагає Ярославу по боксу.
Впевнено можу сказати, що Ярослав Амосов – це серйозна бойова одиниця. Це боєць, який міг би дуже добре себе проявити у UFC і дай Бог, він туди потрапить.
А як вважаєте, хто з українських боксерів зміг би виступати в UFC?
– Ніхто абсолютно. Ніхто. Не можна порівнювати ці два види спорту, адже вони дуже різні. Жоден боксер не зможе себе проявити у змішаних єдиноборствах, так само, бійці змішаних єдиноборств не зможуть добре виступати у боксі.
Мій друг, боксер Енріке Гогохія якось запитав мене: ”Артем, що буде, якщо я перейду в змішані єдиноборства?” Я йому пояснив, що з ним ніхто не буде боксувати, його будуть всі переводити у партер і навіть, якщо після цього вдасться встати, то після цього буде вже дуже важко битися на кулаках.
Якщо брати виставкові поєдинки, то це зовсім інша історія. Але, якщо говоримо про конкретний розвиток карʼєри у іншому виді спорту, то це неможливо. Це моя думка, можливо, вона трохи помилкова, але я оцінюю це так.
А які ваші очікування від поєдинку Усик – Фʼюрі?
– Які можуть бути думки? Звичайно, Олександр Усик. До речі, я добре знайомий з Шугар Хіллом, який є тренером Тайсона Фʼюрі, ми тренуємось в одному залі. Можу сказати, що він хороший спеціаліст.
Але, українська школа боксу завжди буде топовою. Та система, яка була ще побудована при Ломаченку-старшому, є дуже хорошою. Тому, поки ця школа боксу буде жива – наші спортсмени завжди будуть найкращими у світі. Усик обовʼязково переможе Фʼюрі.
Які поєдинки у UFC та у боксі вам запамʼятаються назавжди?
– Назавжди мені запамʼятається мій поєдинок з Естебаном Рібовічем. Цей бій був проведений на новій арені, куди мріє попасти кожна людина. Тоді ми виступали у головному карді, коли в одній роздягальні ми були з Мерабом Двалішвілі та Валентиною Шевченко, які тоді завоювали свої титули чемпіонів UFC. Це був неймовірний рівень, неймовірні емоції. Тому, поєдинок Рібовіча залишиться назавжди у моїй памʼяті.
Щодо боксерського поєдинку, то тут звичайно я виокремлю тріумф Олександра Усика та легендарну перемогу над Тайсоном Фʼюрі. Тоді він став абсолютним чемпіоном світу у суперважкій вазі.
Як вам життя у Сполучених Штатах?
– Знаєте, я б вже давав розряди за життя у США. Вона дуже важка, адже ми тут гості. До прикладу, моїй дитині 11 років, він в цю країну приїжджав з 3 років. Для нього це місце, як рідне, але для мене воно рідним ніколи не буде.
Плюс цієї країни полягає в тому, що тут ми можемо дійсно побудувати свою карʼєру, але я скажу вам так, не все так солодко тут і немає такої ”американської мрії”, як у фільмах
. Ми тут нікому не потрібні. У третьому раунді бою Естебана Рібовіча я сказав: ”Ми тут нікому не потрібні. Ми тут гості і як бачиш, всі проти нас. Тому заведись і входи в ті двері, які тобі відкрили в UFC”.
Ця країна з комфортним проживання, але вона не дає тобі ніякої пощади, тут треба багато працювати, щоб спокійно жити. Але, звісно, що в Сполучених Штатах більше шансів для розвитку власного бізнесу, власної карʼєри чи власного імені.
Я не можу сказати, що є фанатом цієї країни.
Чим займаєтеся окрім тренерства? Чи маєте якесь хобі?
– В мене син займається тенісом і свій вільний час від тренувань я проводжу саме зі своєю дитиною і беру участь в його розвитку. Але, тут відстань доволі велика. От, наприклад, під час нашої з вами розмови я їхав з тренування сина, а далі мені треба їхати в зал, куди якраз приїхав Нурулло Алієв і ми будемо з ним проводити тренування. Тобто, це доволі велика відстань і це теж не дуже легко.
Ну якщо двома словами, то моє хобі – проводити час зі своєю дитиною, але вільного часу буває дуже мало, адже зараз я багато працюю та треную хороших бійців.
Не пропускайте наші ексклюзиви, підпишіться на наш Телеграм-канал. На каналі ми публікуємо тільки ексклюзивний контент.
