Своїми думками з приводу українського класико, яке відбулося вчора на столичному стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського та завершилось внічию, 1:1 поділився колишній наставник «Закарпаття», «Карпат», «Олександрії» та «Миная» Володимир Шаран.
– Після того, що ми побачили у матчі «Динамо» з «Ромою» у рамках Ліги Європи, коли відбулася зміна складу у київської команди, всі зрозуміли: пріоритетом для неї є бажання повернути собі чемпіонство, відібравши його у «Шахтаря», – сказав він. – І схема була іншою, та й інші футболісти грали у «старті». Можливо, деякі люди не розуміють специфіки підготовки тієї чи іншої команди до матчу, коли потрібно стояти на кордоні три години, поки автобус не проїде, а потім ще й здійснити авіапереліт. Так от, якщо хтось не в курсі, зауважу: це дуже важко для футболістів, які беруть участь у єврокубкових турнірах. Це стосується і «Динамо», і «Шахтаря». Гірники мали на два дні більше для підготовки до поєдинку з динамівцями. І те, що ми побачили в українському класико, це справді було гарною грою, з високим рівнем. Відкритий футбол у виконанні обох команд, певен, мабуть, сподобався не лише вболівальникам, а й усім, хто за її перебігом спостерігав. Незважаючи на важку ситуацію в Україні, особисто я отримав насолоду від цього поєдинку. Підтвердилися слова, що «Шахтар» виглядав свіжішим, мобільнішим і швидшим. Донецька команда однозначно була кращою до того моменту, поки у гостей не було вилучено Криськіва. Після цього динамівці повинні були відіграватися і вони молодці, що відігралися.
Як показала заключна частина матчу, вихід Караваєва на заміну був абсолютно правильним рішенням. Цей футболіст відноситься до тих, хто постійно налаштований на атаку, наближаючись до чужих воріт. Попри своє амплуа – крайнього захисника, він завжди має моменти. Повторюся: гра сподобалася. Від неї залишилися лише позитивні емоції. Дай Боже більше таких матчів.
– Ви згадали про Олександра Караваєва, який давно є паличкою-рятівничкою як для «Динамо», так і для збірної України. Як вважаєте, чому він не має стабільного місця у стартовому складі?
– З Олександром Шовковським із цього приводу я не спілкувався (посміхається). Гадаю, вся справа в тому, що Тимчик, що грає на цій же позиції, більш мобільний гравець, у нього багато включень на атаку. Що ж до Караваєва, то він набагато досвідченіший. Цей футболіст і старший за віком, і пограв більше. До речі, вони з Тимчиком чимось схожі за манерою. Не можу сказати, що вони є супертехнічними гравцями, проте той обсяг роботи, який виконують, вражає. Вони, як крайні захисники, дуже часто підключаються до атак і беруть участь майже в кожній з них. Можливо, враховуючи вимоги тренерського штабу, Караваєва не вистачає на цілий матч. Мабуть, тому й довіряють більше Тимчику.
– До матчу багато хто говорив про те, що у разі перемоги «Динамо» питання про чемпіонство з великою ймовірністю буде вирішено, а якщо виграє «Шахтар», то інтрига в боротьбі за золоті медалі лише збільшиться. А що ви скажете з приводу зафіксованої у цьому поєдинку нічиєї?
– Боротьба за чемпіонство ще триває. Незважаючи на той факт, що до завершення чемпіонату залишилося ще багато турів, суперництво за перше місце, на мій погляд, вестимуть три команди – «Олександрія», «Динамо» та «Шахтар».
– Як вам якість суддівства в українському класико?
– Воно мені сподобалося. Дуже сподобалося. Все було на гарному рівні.
– Мабуть, ніхто не може дорікнути, що поєдинок за участю київської команди судив представник Київської області.
– Так. Здорово, що так зробили, коли територіальна приналежність арбітра не має значення. Микола Балакін відсудив рівно, давав командам грати. Щодо вилучення, то воно абсолютно справедливе. Криськів так стрибнув ззаду в ногу суперника. Я не розумію гравця: як можна було в ситуації, яка була у центрі поля, це робити? Тож червона картка цілком заслужена.
