Людвік Шолінян – український та вірменський боєць змішаних єдиноборств, що виступає у легкій ваговій категорії. Відомий за своїми поєдинками у UFC, Bellator, M-1 та інших турнірах, адже на професійному рівні він виступає з 2016 року. Крім того, Людвіг має не лише досягнення на змаганнях з ММА, а й також перемоги на турнірах з боротьби.
Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Людвігом Шоліняном та дізнався більше про його карʼєру.
Як ви почали займатися змішаними єдиноборствами? З чого все почалося?
– Усе життя я займався вільною боротьбою, але бої мені завжди подобалися. На аматорських змаганнях з бойового самбо та ММА я виступати почав ще до того, як почав займатися змішаними єдиноборствами. Мені завжди просто подобалося битися. Навіть мій перший професійний бій я провів за два роки до початку кар’єри.
Пізніше, коли у мене почалися непорозуміння з тренерами у збірній з вільної боротьби, я вирішив перейти в ММА.
До нас у зал з боротьби приїжджали потренуватися бійці і вони мене кликали на тренування до себе. Ось я і навідався одного разу і залишився там на дуже довгий час.
Яке досягнення у своїй кар’єрі вважаєте найважливішим?
– Найважливіше для мене досягнення – це перемога на Кубку України з вільної боротьби. Все таки це мій перший вид спорту і я віддав багато років килиму. До ММА, незважаючи на якісь результати, я завжди ставився простіше.
Які суперники були найважчими для вас?
– Складно виокремити суперників, адже тут все залежить від мого стану і самопочуття. Щодо опонентів, то вони складними не бувають, коли ти кайфуєш під час бою від самого процесу.
Розкажіть про досвід виступів у UFC? Чи сильно відрізняється UFC від Bellator, M-1 і LFA?
– Виступ у кожній із цих організацій свого часу був дуже хвилюючим і особливим. Коли виступав у М-1, то це був початок моєї кар’єри. Про цю організацією я чув з дитинства, тому на той момент, це був великий крок для мене.
У Bellator відбувся мій перший бій за кордоном на великій арені. Я цей бій прийняв за день, зігнавши 6 кг за добу з травмою ноги. Для мене це здавалося можливістю, яку я не міг упустити. І не дивлячись на те, що мій тренер був проти цього поєдинку, я, можна сказати благав його, щоб він відбувся.
Так, як і в М1, там бій я прийняв за тиждень, і це теж була заміна, і теж проти волі свого тренера. І в обох випадках, звісно я і близько не був готовий, але без жалю згадую своє рішення.
У LFA відбувся мій перший бій у Штатах. Тому цей поєдинок був для мене теж особливий. Теж заміна і теж із великими ризиками. Але так, як у мене не було менеджера, без ризиків дійти до певного рівня було неможливо.
Що стосується UFC, а до цього ще була участь у TUF, то це вже взагалі інший рівень. Звичайно ж, кожен боєць мріє туди потрапити і багато хто з дитинства, як і я, переглядали на касетах ці бої. Тоді я і мріяти не міг, що можу там опинитися. І всі ці емоції збираються до купи, коли ти підписуєш перший свій контракт в UFC.
Якими були ваші гонорари за бої в UFC?
– Щодо доходів, то в UFC у мене були стандартні гонорари.
Де зараз виступаєте? Які у вас плани на майбутнє?
– Зараз ніде не виступаю. Взяв собі перерву через різні обставини. Бої я люблю і готовий виступати, але зараз уже пропозиції мають бути більш цікавими, ніж раніше. Чимось потрібно мотивувати.
Хто з бійців ММА вам подобається найбільше? Чому саме ці бійці?
– Багато бійців мені імпонують. Складно виділити когось. Є бійці, яких я пам’ятаю з підліткового віку, до них, звісно, особливе ставлення. Наприклад: Грейсі, Джон Джонс, Сент-П’єр.
Оскільки я борець, то звичайно, що мені подобаються й представники цього виду єдиноборств. Зокрема, сюди варто віднести Ромеро та Корм’є. За ними я ще спостерігав, коли боровся.
І третя група – це сучасні бійці. З багатьма я тренувався і перетинався. Підтримую здебільшого тих, з ким у хороших стосунках. Наприклад новоспечений чемпіон Мераб Двалішвілі. Хороший хлопець, справжній трудяга, завжди за нього вболіваю.
Яке ваше ставлення до того, що російські бійці виступають в UFC та інших турнірах? Чи повинні вони брати участь на таких змаганнях?
– Деяких спортсменів я знаю особисто і спілкувався з ними до повномасштабного вторгнення, а ще перетинався в Штатах свого часу.
У багатьох адекватне уявлення і думка про те, що відбувається в Україні. Є й такі, яких пов’язує багато чого в Україні, а поводяться вони по-зрадницьки. Особисто я розділяв би їх.
А оскільки UFC – це приватна компанія і вона націлена на заробіток грошей, то думаю, що такі бійці не паряться і навіть може постараються цинічно отримати для себе вигоду у цій ситуації.
Що можете сказати про війну в Україні? Як вона на вас вплинула?
– Це жах, біль, розбиті долі на довгі роки. Ніякої романтики у війні немає. Я виріс в Україні, вдячний українцям і люблю всім серцем цю країну. Як я можу ще ставитися. Сказати негативно – нічого не сказати. Коли ти втрачаєш близьких людей, коли стираються міста разом із людьми живцем, як можна ставитися інакше. Про це неможливо говорити спокійно і коректно.
Поїздивши світом, я ніколи ніде себе не почував комфортніше, ніж у цій країні. І тепер замість комфортного життя сюди летять ракети. Це страшний сон.
Нещодавно в інтернеті натрапив на відео, де на похоронах був чоловік, у якого від прильоту ракети загинула дружина і дві дитини. І це одна із сотні тисяч трагедій. Дивлячись на людей вбитих горем, які втративши рідних заживо стають мерцями, втрачаючи сенс життя, розумієш весь жах того, що відбувається зараз в Україні. Складно підібрати слова, хоча, думаю, все зрозуміло і без них.
Чим займаєтеся у вільний час? Яке у вас хобі?
– Моє хобі – це проводити вільний час з людьми, яких я ціную та поважаю.
Не пропускайте наші ексклюзиви, підпишіться на наш Телеграм-канал. На каналі ми публікуємо тільки ексклюзивний контент.
