Даниїл Абакшин – український футзаліст, гравець київського ХІТа та збірної України з футзалу. На чемпіонаті світу в Узбекистані був нагороджений срібною бутсою, ставши другим найкращим бомбардиром турніру. Сумарно Абакшин забив 7 голів та віддав 6 гольових передач.
Журналіст сайту Ukrsport.pro Володимир Варуха поспілкувався з Даниїлом Абакшиним та дізнався більше про виступ на чемпіонаті світу.
Які емоції у вас зараз? Чи вірите в те, що Україна стала третьою найкращою командою у світі?
– Так, звісно вірю. Емоції вже трохи вляглися, ми вже пораділи за цей успіх і зараз ще радіємо від спогадів, але йдемо далі.
Яке завдання ставив вам тренерський штаб перед чемпіонатом світу?
– Ціль нам озвучували напередодні чемпіонату світу. Тренер казав, що ми повинні перемагати у кожному матчі і крок за кроком йти до мети. Тобто, чітких цілей перед турніром в Узбекистані не було, але ми повинні були завжди перемагати.
За рахунок чого вам підкорилося таке досягнення?
– Нам вдалося завоювати бронзові медалі цього чемпіонату світу, бо ми правильно налаштовувались на кожну гру. Були разом з хлопцями як на майданчику, так і за його межами. Взагалі, у нас були спільні інтереси. Я думаю, це все нас обʼєднало і завдяки цьому ми змогли досягти такого успіху на чемпіонаті світу.
Що можете сказати про роботу тренерського штабу? Які настанови давав вам Олександр Косенко перед матчами?
– Здається, правильні, якщо такий результат здобули (сміється). Олександр Косенко нам постійно підказував, перед грою, під час гри. У кожній ситуації допомагав та говорив, як потрібно вести себе на майданчику у тих чи інших моментах.
На цьому чемпіонаті збірна України помітно додала в атаці, команда атакувала навіть проти бразильців, мала моменти. Раніше з цим компонентом було все дуже складно – важко виходили з-під пресингу, майже не створювали моменти з гри. Що змінилося цього разу? Це підготовка команди Косенком, психологічна впевненість, можливо, рівень нашого чемпіонату зріс чи щось інше?
– Я думаю всі ці фактори зіграли роль, але, ще думаю, що просто не помічали цього. На моїй памʼяті, скільки я у збірній, то команда постійно багато атакує. Можливо, не забивали стільки, але атакували завжди багато. Не можу сказати, що це фарт, можливо трохи майстерність стала кращою.
Не знаю як відповісти, але мені здається, що ми завжди були атакуючою командою.
Як вам тренуватися на терафлексі? В чому особливості покриття?
– В деяких залах в Україні він є. Ми грали на ньому і суто на тренувальний процес воно не впливає. Просто в Узбекистані більшість майданчиків для тренувань були саме з терафлексом, а не з паркетом, як у ігрових залах.
Оцініть рівень нашого чемпіонату – чи достатньо він конкурентний? Що змінилося за останні роки?
– Я сьомий рік в чемпіонаті. Вважаю, що наш чемпіонат сильний. Наприклад, Корсун зараз поїхав грати в Іспанію, Микитюк поїхав теж туди. Не можу сказати, що ми зараз доженемо Португалію та Іспанію за рівнем чемпіонатів, але по результатах за збірну точно підкрадаємось до них.
Сезон в Україні тільки починається, тому подивимось, як він пройде, яким буде рівень чемпіонату.
Як вам старт сезону Екстраліги?
– В принципі непогано, зіграли у бойову нічию з Авророю (2:2). В нас далі Ліга чемпіонів, турів не буде, а там приїдемо і будемо знову готуватись до виступів у чемпіонаті.
Ви стали другим найкращим бомбардиром чемпіонату світу з футзалу. Що можете сказати про це? Чи вірили взагалі в такий успіх?
– Я дуже радий. Коли їхав на чемпіонат світу, то думав про це. Потім один гол в групі і вже навіть не дивився туди на бомбардирів. Далі, хет-трик у ворота Венесуели і можна сказати, що я розцвів тоді. Мені дуже подобається, що так склалося. Я дуже радий цій нагороді.
Матч проти Франції став одним з найкращих для нашої збірної на ЧС. Тоді ви забили три голи і всі у порожні ворота, коли суперник грав у 5 польових. Як ви відчували, що саме в цей момент потрібно бити? Чи були впевнені, що забʼєте?
– Ну, як сказати, бʼю завжди і хочу попасти у ворота. Тут так склалося, що три рази вдарив і три рази попав. Все вийшло дуже здорово і я дуже радий, що допоміг команді виграти цей матч за бронзу чемпіонату світу з футзалу.
Кого з гравців збірної України ви б виділили?
– Олександр Петрович добре сказав: ”ми добре грали, бо ми команда”. І це правда, ми дійсно досягли такого результату, бо були єдиною командою. У кожного є якісь свої риси, які допомогли на цьому чемпіонаті світу.
Що відчували на церемонії нагородження? Які були емоції?
– Ой, це давно таких емоцій не було і словами їх передати просто неможливо. На чемпіонаті України такого точно не було. Тут мурашки по тілу довго бігали.
Чи вітали вас з таким досягненням представники інших збірних чи може якісь інші відомі люди?
– Ну відомі люди мабуть ні. Всю команду вітали, а особисто – ні. Ті хто був на нагородженні потиснули руки, але, я не думаю, що це можна вважати особистим привітанням.
Кому присвячуєте цю перемогу?
– Думаю, що всім вболівальникам, дружині, сину і взагалі всім-всім, хто нас підтримував на шляху до цієї медалі.
Що вам відомо про преміальні за таке досягнення?
– Ой, важке питання. Ми знаємо, що вони повинні бути точно, але точних сум нам ще невідомо. Коли буду знати точно, тоді і зможу сказати вам.
Читайте наше попереднє інтерв’ю з Ігорем Корсуном.
